Прп. Максим Исповедник

ТОЛКОВАНИЕ НА МОЛИТВУ ГОСПОДНЮ

Пролог. Я принял самого Богохранимого Владыку, явившегося ко мне в своих почтенных письмах; духом он всегда [при мне] и никогда не может отсутствовать, но при этом, вследствие богатства добродетели своей по причинам, вложенным Богом в саму природу [его], он не уклоняется от того, чтобы богоподражательно общаться со своими рабами. Поэтому, удивляясь величию снисходительности его, я смешал страх свой пред ним с влечением к нему, и из этих двух чувств, из страха и влечения, а также из почтения и благоволения, у меня образовалась единая любовь. Таким образом, страх мой перед ним, соединяясь с влечением к нему, не перейдет в ненависть, а к тому же влечение это, соединяясь с благоразумным страхом, не превратится в пренебрежение; но любовь, будучи законом, усвояет себе из страха и расположения только то, что по природе сродно ей, и вместе с тем, расположением она убивает ненависть, а почтительным страхом далеко изгоняет пренебрежение. Блаженный Давид, понимая, что страх, преимущественно перед другими чувствами, входит в состав любви к Богу, говорит: Страх Господень чист, пребываяй в век века (Пс. 18:10); очевидно, что он отличает этот страх от другого, то есть от страха наказания за грехи, так как этот последний с появлением любви изгоняется из сердца и совершенно исчезает, как свидетельствует об этом в одном месте своих посланий великий Евангелист Иоанн, говоря: Любовь изгоняет страх (1 Ин. 4:18). А этот страх, наоборот, сам естественным образом начертывает в сердце закон настоящей любви, навечно сохраняя нетленной у святых людей, посредством благоговейного стыда, их любовь к Богу и друг к другу, которая блюдется ими как священное установление и как образ жизни.
(далее…)

No tags for this post.
 

Полезная статья от Елизаветы Мусатовой:

3 средства от беспомощности

Пятьдесят лет назад американский психолог Мартин Селигман перевернул все представления о нашей свободе воли.
Селигман проводил эксперимент над собаками по схеме условного рефлекса Павлова. Цель — сформировать рефлекс страха на звук сигнала. Если у российского учёного животные по звонку получали мясо, то у американского коллеги — удар током. Чтобы собаки не сбежали раньше времени, их фиксировали в специальной упряжи.
(далее…)

Православний матеріалізм — релігійно-філософський світогляд, відповідно до якого буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість — вторинним, або взагалі непотрібним. Рай і спасіння сприймаються як поняття, що несуть суто матеріалістичну вигоду. Основна мета життя — врятувати свій матеріалістичний зад від пекла. Біблія та інші джерела богонатхненного одкровення сприймаються лише як інструкції до досягнення цієї мети. Добрі справи сприймаються лише як формальність і набір дій для реалізації інструкцій. Ефективність і доречність цих справ таких людей не цікавить. Мистецтво, дружба, мова, нація та інші абстрактні поняття є абсолютно непотрібними речами на дорозі до раю. Те, що ці речі характеризують унікальність людського духу, створеного за образом і подобою Бога, прихильників такого світогляду зовсім не хвилює. Вони б і на рідну маму наплювали, якби цього не забороняла відповідна заповідь у Декалозі. Технічний прогрес, бізнес і саморозвиток, як цінності, що перебувають одночасно в матеріальній і духовні сферах — теж непотрібні, бо тривалість життя матеріалістичного заду дуже коротка, тому не вбачається сенсу у плодах праці після переходу заду в інший світ. З прихильниками православного матеріалізму людині зі здоровими цінностями краще контактувати мінімально, адже цинізм, песимізм і ненависть до життя можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом.
(далее…)

No tags for this post.
 

 «Нація — це душа, — це духовний принцип»

Ернест Ренан «Що таке нація?» (Qu’est-ce qu’une nation?)

 

Ще раз про націоналізм

Націоналізм це доктрина  що закладає основні засади побудови нового суспільства — нації. Виникнення націоналізму, як і виникнення нації, не залежить від волі однієї людини або волі певної еліти. Час і місце виникнення нації є результатом волі Промислу.

Націоналізму як і всякій доктрині притаманна мета, яку потрібно досягнути на кінцевому етапі доктрини. В сучасному світі мету доктрини націоналізму прийнято називати «Національною ідеєю», якій властива однозначна характеристика: домагання спільноти людей, яка вже сформувалася як нація або стала на шлях націотворення, домогтися панівного посідання в середовищі розвинутих країн.
(далее…)

Святые отцы, Фрейд и школа Фрейда

Между античной и средневековой философской антропологией и той наукой о человеке, которая сложилась к концу XIX века, оказалась методологическая пропасть. Теперь мы знаем, что эта разница в подходах называется различием научных программ [1].

В позитивистской школе Гельмгольца, в которой воспитался Фрейд, победил — казалось, бесповоротно, — редукционизм: психологию предполагалось свести к химии, а химию — к физике. Фрейд верил в такую возможность до конца жизни, но вместо этого ему было суждено оказаться у истоков возрождения другой психологии — старой доброй нередукционистской, восходящей методологически к самому Аристотелю.
(далее…)

Яндекс.Метрика