Currently viewing the category: "полемика"

Православний матеріалізм — релігійно-філософський світогляд, відповідно до якого буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість — вторинним, або взагалі непотрібним. Рай і спасіння сприймаються як поняття, що несуть суто матеріалістичну вигоду. Основна мета життя — врятувати свій матеріалістичний зад від пекла. Біблія та інші джерела богонатхненного одкровення сприймаються лише як інструкції до досягнення цієї мети. Добрі справи сприймаються лише як формальність і набір дій для реалізації інструкцій. Ефективність і доречність цих справ таких людей не цікавить. Мистецтво, дружба, мова, нація та інші абстрактні поняття є абсолютно непотрібними речами на дорозі до раю. Те, що ці речі характеризують унікальність людського духу, створеного за образом і подобою Бога, прихильників такого світогляду зовсім не хвилює. Вони б і на рідну маму наплювали, якби цього не забороняла відповідна заповідь у Декалозі. Технічний прогрес, бізнес і саморозвиток, як цінності, що перебувають одночасно в матеріальній і духовні сферах — теж непотрібні, бо тривалість життя матеріалістичного заду дуже коротка, тому не вбачається сенсу у плодах праці після переходу заду в інший світ. З прихильниками православного матеріалізму людині зі здоровими цінностями краще контактувати мінімально, адже цинізм, песимізм і ненависть до життя можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом.
(далее…)

No tags for this post.
 

Мракобісся — дуже неприємна і небезпечна для людини окремо і для Церкви загалом річ. Це не просто окремий тип мислення, що можна віднести до плюралізму думок. Це викривлення дійсності за допомогою вирваних з цілісної картини світу фактів, що може стати причиною психологічних захворювань. На жаль, релігійні люди найбільш схильні до такого мислення, і православні далеко не виключення. Чого тільки варті сумнозвісні брошурки в Почаївській Лаврі. Але в еру інтернету мракобісся набуло змоги поширюватися на багато швидше, спокушаючи християн і компроментуючи Церкву. Про це можна багато писати, але найкраще послідувати логіці мракобісів і подивитись, що вийде. Візьмімо для прикладу якесь свято — ваш День народження. Поїхали.
(далее…)

No tags for this post.
 

Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ,

док. філос. наук

Стаття завідувача кафедри богослов’я УКУ Віктора Жуковського «Критерії оцінки розвитку богослов’я і небезпеки квазібогословлення» здивувала перш за все наївністю основної богословської позиції автора та його пристрасними пошуками виправдань сучасного стану богослов’я УГКЦ, показавши його «нормальність». Також дивними видаються закиди на адресу неназваних критиків безплідності сучасного богослов’я УГКЦ, серед яких неважко впізнати Патріарха Любомира (Гузара),Тараса Тима, о. Олега Гірника[1] та автора цих рядків[2]. Усіх нас звинувачено в намаганні підмінити справжнє автентичне богослов’я УГКЦ, яке природно росте, як дуб у лісі, на якесь штучне «квазібогословлення». Отже, полеміка про богослов’я в УГКЦ зробила дивний поворот, на який годі було сподіватися. Примітивність роздумів Віктора Жуковського дивна для людини, яка закінчила богословські студії в Західній Європі, завідує кафедрою богослов’я в УКУ і покликана вести вперед ціле покоління богословів. Простота його роздумів може підкуповувати своєю позірною «благочестивістю» та «церковністю», а тому не буде дивно, якщо вона сподобається багатьом в УГКЦ. Прості відповіді на складні питання завжди подобаються церковним людям, але це ще не означає, що вони правильні чи ефективні. Тим більше, «свята простота» відповідей на дуже складні питання не є гарантією того, що вони є вірними Писанню, Переданню та Вчительству Церкви.
(далее…)

Tagged with:
 
Яндекс.Метрика