Currently viewing the category: "Жизнь Церкви"

Переважаючою здається думка, ніби все хороше, що могло статися з Церквою, уже давно сталося. Здебільшого йдеться про І — III століття в середовищі реформаторів і аж до XIX ст. в колах більш консервативних. Сучасність і майбутнє Церкви сприймається лише у темних тонах. Особисто мені найбільш симпатизує період Вселенських Соборів (після земного життя Господа нашого Ісуса Христа, звісно). Утім, ідеалізувати якийсь період, навіть ранньої Церкви, не бачу підстав. Не бачу також причин, чому наш час мав би більше приводів, щоб бути часом приходу Антихриста, Апокаліпсису і Другого Пришестя. Так, це може статися в будь-яку мить, навіть Христос не знав, коли це буде. Але наш час не гірший, ніж час правління Нерона, чи падіння Константинополя, чи реформ Нікона, чи приходу більшовиків і двох світових воєн. Колись Церкві було гірше, колись краще. Думаю, справжня золота пора і торжество Православ’я ще попереду. Якщо нічого не зміниться в церковній освіті, то, звісно, основним заняттям Церкви ще багато десятиліть так і залишиться боротьба з гарбузами, багаттями і валентинками. Але справжній ренесанс відбудеться тоді, коли в семінаріях почнуть викладати логіку, дискретну математику, теорію ймовірності, матстатистику та нарешті почнеться системне вивчення історії релігій з археологічно-палеонтологічними вкрапленнями. Велика частина проблем, як між православними, так і з інославними та невіруючими, легко вирішаться лише простим розумінням того, хто про що говорить, і що хоче сказати. Інша частина виявиться взагалі не проблемами. Церква перестане бути закритим гуртком лише для любителів антикваріату та знедолено-благочестивого виразу обличчя. Православ’я нарешті займе своє законне місце — Вселенської релігії. Амінь.
(далее…)

No tags for this post.
 

Православний матеріалізм — релігійно-філософський світогляд, відповідно до якого буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість — вторинним, або взагалі непотрібним. Рай і спасіння сприймаються як поняття, що несуть суто матеріалістичну вигоду. Основна мета життя — врятувати свій матеріалістичний зад від пекла. Біблія та інші джерела богонатхненного одкровення сприймаються лише як інструкції до досягнення цієї мети. Добрі справи сприймаються лише як формальність і набір дій для реалізації інструкцій. Ефективність і доречність цих справ таких людей не цікавить. Мистецтво, дружба, мова, нація та інші абстрактні поняття є абсолютно непотрібними речами на дорозі до раю. Те, що ці речі характеризують унікальність людського духу, створеного за образом і подобою Бога, прихильників такого світогляду зовсім не хвилює. Вони б і на рідну маму наплювали, якби цього не забороняла відповідна заповідь у Декалозі. Технічний прогрес, бізнес і саморозвиток, як цінності, що перебувають одночасно в матеріальній і духовні сферах — теж непотрібні, бо тривалість життя матеріалістичного заду дуже коротка, тому не вбачається сенсу у плодах праці після переходу заду в інший світ. З прихильниками православного матеріалізму людині зі здоровими цінностями краще контактувати мінімально, адже цинізм, песимізм і ненависть до життя можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом.
(далее…)

No tags for this post.
 
Юрій Чорноморець

 

Війна на Сході України стала викликом для українських церков, на який не усі вони дають гідну відповідь. Цілий ряд церков мають масштабну кризу власної ідентичності, яка потребує системного релігієзнавчого аналізу. Колапс традиційних для церков основоположних розповідей про себе – наративів – є найбільш цікавим виявом цієї кризи ідентичностей, яке матиме дуже значимі наслідки у найближчій перспективі для всього українського християнства. Церковне керівництво і рядові вірні відчувають, що «щось не так», але не усі розуміють природу кризи наративів та її наслідки.
(далее…)

No tags for this post.
 
Автор: Андрей Десницкий

Наше время, наше безвременье…

Все больше текстов о реальности русского православия — о разочаровании.

Церковная и околоцерковная интеллигенция тяжело вздыхает: нам показали Нарнию, а она вдруг оказалась парткомом. Мы-то думали, что «отцы Звездонии» у Войновича — злая и глупая пародия, но, наблюдая, что говорится и делается от имени православия сегодня, впору счесть это описание лишь небольшим преувеличением. Да, конечно, есть и другое православие, но оно в общественном пространстве становится как-то все тише и незаметнее, особенно по мере того как уходят из жизни священники, заставшие советский строй и жизнь под идеологическим прессом.

(далее…)

Наталья Скуратовская занимается необычным делом: проводит психологическое консультирование православных людей, в том числе священников. Кроме того, она — автор уникальных психологических тренингов для будущих пастырей. Сейчас эти тренинги успешно проводятся в Хабаровской семинарии. Недавно она выступила с публичной лекцией «Психологические манипуляции в Церкви», которая вызвала большой резонанс в православном сообществе. Мы побеседовали с Натальей о психологических проблемах, которые возникают на приходе между священниками и прихожанами. Кто такой «метафизический отец», что значит «заламинировать грехи» и как священнику уберечься от выгорания и от запрета одновременно — читайте в интервью.

(далее…)

Яндекс.Метрика