26 січня у 49-му корпусі  Києво-Печерської лаври відбулося перше  в цьому році  засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Московський Патріархат), який прийняв низку резонансних рішень, повідомляє «Релігія в Україні» з посиланням на сайт УПЦ.

Згідно Статуту про управління Української Православної Церкви Засідання Священного Синоду пройшло під головуванням старішого за хіротонією постійного члену Священного Синоду митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, оскільки глава УПЦ митрополит Володимир залишається у лікарні. В засіданні взяли участь: митрополит Луганський і Алчевський Іоаннікій, митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій, митрополит Донецький і Маріупольській Іларіон, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар,  митрополит Черкаський і Канівський Софроній, архієпископ Хустський і Виноградівський Марк, архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим. 

Також був присутній відповідальний за хід будівництва Кафедрального собору митрополит Черкаський і Канівський Софроній, уточнює сайт Православіє в Україні

Учасники засідання ухвалили благословити проведення в 2012 році урочистих заходів з нагоди 20-ї річниці історичного Харківського Архієрейського Собору Української Православної Церкви. Як відомо, цей Архієрейський Собор вперше проходив без благословення і участі тодішнього Предстоятеля УПЦ митрополита Київського Філарета (Денисенка), і продовжив розділення церковного середовища УПЦ на прихильників та противників автокефалії УПЦ.

 

Також Синод УПЦ благословив проведення в 2012 році урочистих заходів з нагоди 20-річчя перебування на Київській Кафедрі нинішнього Предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана).
Для організації ювілейних заходів Синод постановив створити Комісію у складі:
1)    Преосвященний Павел, митрополит Вишгородський і Чорнобильський, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври – голова Комісії;
2)    Преосвященний Митрофан, архієпископ Білоцерківський і Богуславський, Керуючий справами УПЦ;
3)    Преосвященний Олександр, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський, Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ;
4)    Преосвященний Антоній, архієпископ Бориспільський, Ректор КДА і С;
5)    Протоієрей Віталій Косовський, Секретар Київської Митрополії;
6)    Протоієрей Георгій Коваленко, Прес-секретар Предстоятеля УПЦ;
7)    Архімандрит Варсонофій (Столяр), Казначей Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври;
8)    Архімандрит Аркадій (Демченко), Завідуючий Канцелярією Київської Митрополії;
9)    Архімандрит Іона (Радзивіл), клірик Київської єпархії;
10)    Ігумен Роман (Підлубняк), регент хору КДА і С;
11)    Протоієрей Валерій Кравець, голова Служби протоколу Київської Митрополії УПЦ;
12)    Ігуменя Серафима (Шевчик), настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря м.Одеси;
13)    Монахиня Миколая (Тищук);
14)    Деркач Андрій Леонідович, народний депутат України;
15)    Резнікова Олена Миколаївна.

 

Синод заслухав рапорт преосвященного Іларіона, митрополита Донецького і Маріупольського, голови Комісії по підготовці змін та доповнень до Статуту про управління Української Православної Церкви (редакції 2007 року) про затвердження складу Комісії. Як відомо, затвердження цього статуту помісним Ювілейним Собором УПЦ 8 липня 2011 року викликало широкий резонанс і суперечки як в ЗМІ, так і в православному середовищі. Зокрема, затвердження Статуту Ювілейним Собором УПЦ активно критикувалося секретарем Одеської єпархії протоієреєм Андрієм Новіковим та Тульчинським архієпископом Іонафаном (Єлецьких), які вбачали в цьому подальший відхід УПЦ від Московського Патріархату. У свою чергу, Московський Патріархат відреагував на затвердження Статуту УПЦ новим механізмом тиску на Українську Церкву.

Тепер Синод УПЦ затвердив Комісію по підготовці змін та доповнень до Статуту про управління УПЦ (редакції 2007 року) у такому складі:
3.    Преосвященний Іларіон, митрополит Донецький і Маріупольський – голова Комісії;
4.    Преосвященний Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський;
5.    Преосвященний Софроній, митрополит Черкаський і Канівський;
6.    Преосвященний Антоній, архієпископ Бориспільський, вікарій Київської Митрополії, ректор КДА і С;
7.    Преосвященний Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський;
8.    Преосвященний Олексій, єпископ Білгород-Дністровський, вікарій Одеської єпархії – секретар Комісії;
9.    Преосвященний Філарет, єпископ Новокаховський і Генічеський;
10.    Преосвященний Філарет, єпископ Дрогобицький, вікарій Львівської єпархії;
11.    Преосвященний Іона, єпископ Обухівський, вікарій Київської Митрополії;
12.    Протоієрей Віталій Косовський, секретар Київської Митрополії;
13.    Архімандрит Нафанаїл (Крикота), ректор Почаївської Духовної Семінарії
14.    Протоієрей Андрій Новіков, секретар Одеської єпархії;
15.    Протоієрей Іоанн Солодчук, секретар Рівненської єпархії;
16.    Протоієрей Георгій Холодюк, клірик Вінницької єпархії;
17.    Волинець Валентин Феодосійович, голова Юридичного відділу УПЦ;
18.    Маліцький Андрій Анатолійович.

 

Третє важливе рішення, прийняте сьогодні, 26 січня, на Синоді УПЦ — про управління Київською єпархією. Синод скасував  пп. 1, 2 журналу № 74 засідання Священного Синоду УПЦ від 23 грудня 2011 року, тобто про функціонування Комісії за участю кількох архієреїв, в тому числі архієпископа Олександра (Драбинка). Віднині тимчасове управління Київською єпархією доручено преосвященному Павлу, митрополиту Вишгородському і Чорнобильському, наміснику Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

 

Крім того, на Синоді була заслухана доповідь митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла щодо аудиторської перевірки ходу будівельних робіт  та фінансування будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру УПЦ м.Києва. Як уже повідомляла «Релігія в Україні», митрополит Одеський Агафангел (Саввін) і митрополит Донецький Іларіон (Шукало) залучили податкову інспекцію для того, щоб провести аналіз діяльності інших єпископів Церкви. Попри те, що аудит рахунків Київської Митрополії, ініційований «донецько-одеською» партією в УПЦ, не виявив порушень, Синод «з метою вдосконалення адміністративно-фінансової діяльності при будівництві Свято-Воскресенського Кафедрального собору та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви» ухвалив звільнити осіб з найближчого оточення глави УПЦ — преосвященного Александра (Драбинка), архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського з посади настоятеля храму Всіх Святих комплексу Кафедрального Свято-Воскресенського собору (м.Київ, Залізничне шосе, 3) і протоієрея Георгія Коваленка з посади ключаря та голови Парафіяльної ради цього собору. Відтепер «звершувати контроль над ходом будівництва та фінансуванням» цих об’єктів Синод доручив лише митрополиту Черкаському і Канівському Софронію (Дмитруку), який, власне, і до цього очолював цей процес, згідно рішення Синоду 2011 року.

 

Серед інших питань на Синоді заслухали рапорт голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ архієпископа Олександра (Драбинка) щодо зареєстрованого у Верховній Раді України проекту Закону України «Про паломництво», який, як зазначено у журналах Синоду, «готується до прийняття без жодних погоджень з Українською Православною Церковю та християнськими Церквами України взагалі». Синод висловив стурбованість щодо розгляду у парламенті проекту «Про паломництво» і ухвалив направити від імені Священного Синоду УПЦ відповідне звернення до голови Верховної Ради України В. Литвина та народних депутатів України. При цьому «для вивчення та розгляду питання по суті» Синод створив відповідну Комісію у такому складі:
1)    Преосвященний Олександр, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський, Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви  — голова Комісії;
2)    Протоієрей Василій Русінка, представник Української Православної Церкви у Верховній Раді України;
3)    Волинець Валентин Феодосійович, голова Юридичного віддлу Української Православної Церкви;
4)    Теліженко Володимир Іванович, директор Паломницького центру при Відділі зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.

 

Учасники засідання вислухали також рапорт єпископа Сумського і Охтирського Євлогія про зняття заборони у священнослужінні із клірика Сумської єпархії протоієрея Георгія Бавикіна. Цей священик потрапив під заборону через конфлікт кількарічної давності з попереднім Сумським єпископом Іларієм (Шишковським). Синод ухвалив зняти заборону у священнослужінні із цього клірика Сумської єпархії.

 

Був також заслуханий рапорт архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки про позбавлення священного сану забороненого у священнослужінні заштатного клірика Запорізької єпархії протоієрея Антонія Шибаєва. Синод ухвалив позбавити забороненого у священнослужінні заштатного клірика Запорізької єпархії протоієрея Антонія Шибаєва священного сану. Цікаво, що цей клірик не так давно, у 2010 році, за попереднього єпископа Іосифа (Масленнікова), був удостоєний архієрейської нагороди.

 

Були також прийняті рішення про відкриття нових монастирів УПЦ та та інші поточні питання.

 

За повідомленням наближеного до інформаційно-просвітницьких проектів УПЦ блогера Дмитра Марченка, журнали засідання Синоду УПЦ «не були представлені Блаженнішому на підпис. Більш того — там навіть місце під його підпис не виділене». Про це він написав у своєму блозі, спростовуючи також дезінформацію редактора самозваного «офіційного сайту» УПЦ Василія Анісимова про ніби-то участь у засіданні Синоду УПЦ митрополита Іларіона (Алфєєва). Насправді голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ прибув у Київ на один день, 25 січня, для участі у дискусійному клубі Києво-Могилянської академії на тему «Сенси сучасного світу. Вічне і суєтне». В той же день він відвідав з архієпископом Олександром (Драбинком) митрополита Володимира у лікарні та відбув з Києва.

 

Як дізнався у авторитетного джерела в Київській митрополії кореспондент «Релігії в Україні», на відміну від митрополита Іларіона (Алфєєва), учасники засідання Синоду УПЦ не відвідали у день засідання свого Предстоятеля, як це традиційно відбувалося у минулі рази. А сам митрополит Володимир з подивом сприйняв звістку про деякі кадрові рішення Синоду УПЦ. Наразі ситуація з підписанням рішень Синоду главою УПЦ залишається неврегульованою. Предстоятель УПЦ може підписати рішення Синоду, які не узгоджені з ним, щоб не провокувати подальший конфлікт в УПЦ. В разі, якщо він відмовиться поставити підпис, рішення Синоду УПЦ навряд чи можуть вважатися дійсними.

 

Також, за інформацією «Релігії в Україні», Предстоятель УПЦ був готовий взяти участь в засіданні Священного Синоду. Розглядався варіант, щоб члени Синоду приїхали в лікарню, де митрополит Володимир перебуває на лікуванні. Проте засідання було проведене без участі Предстоятеля. У той же час згідно з пунктом 17 розділу 4 діючого Статуту Про управління УПЦ, старший за хіротонією постійний член Синоду може виконувати обов’язки головуючого в Священному Синоді лише у тому випадку, коли їх з якої-небудь причини не може виконати Митрополит Київський і всієї України. В разі підтвердження інформації про здатність і готовність митрополита Володимира взяти участь у засіданні Синоду 26 січня і в разі відсутності схвалення діючим Предстоятелем УПЦ журналів засідання Синоду, легітимність прийнятих Св. Синодом рішень залишається дискусійним.

 

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.

Яндекс.Метрика