Три частини: Підготовка Розуму/Практика філософії/Професійна діяльність

Слово «філософія» означає любов до мудрості. Проте філософ це не просто людина, яка знає багато інформації чи має хист до навчання. Швидше за все, філософом треба називати того, хто активно залучається до процесу критичного осмислення великих питань, які частіше за все не мають очевидних відповідей. Життя філософа не є простим, але якщо ви отримуєте задоволення від вивчення складних взаємовідношень, глибоко міркуєте над важливими, хоча часто неприємними, темами, то вивчення філософії може бути вашею долею, якщо звісно така річ як доля снує.

Частина 1/3: Готуйте свій Розум
1.1. Будьте допитливими. Філософія вимагає строго і критично аналізувати життя і світ у всій його цілісності. Щоб це зробити, потрібно звільнитися від забобонів, невігластва й догми.
  • Філософ це той, хто живе серед міркувань та спостережень: він бере до уваги кожний досвід і прагне зрозуміти його, навіть якщо це відсилає його до граничної чесності. Частіше за все це вимагає відмови від упереджень, які були запорукою мислення в минулому, а також підштовхує до упорядкування всіх своїх вірувань до методів критичного аналізу. Ані віра, ані ідеї не забезпечують імунітетом, незалежно від того чи походять вони від авторитетного джерела чи від емоційного поштовху. Мислити філософськи значить мислити самому.
  • Філософи не просто формують думку чи займаються демагогією. Філософи розробляють аргументи, на підставі припущень, які можуть, і обов’язково будуть, піддані критиці іншими філософами. Мета філософського мислення не в тому, щоб бути правим, мета полягає в тому, щоб ставити цікаві питання та прагнути до розуміння речей.
 
1.2. Читайте філософію. Сотні років розвитку філософських думок постають перед вами в якості прикладу для власного дослідження світу. Вивчення ідей інших філософів підштовхують до народження нових думок, питань та проблем, над якими не шкода й задуматися. Чим більше філософії ви можете увібрати в себе, тим кращим філософом ви можете стати.
  • Є кілька вправ, які важливіші для філософа, аніж читання книжок. Професор філософії Ентоні Грейлінг вважає, що читання є обов’язком «вкрай інтелектуальної важливості» й пропонує читати літературні твори вранці, а філософські ближче під вечір.
  • Читайте філософську класику. Деякі з найбільш живучих й сильних філософських ідей в західній філософії прийшли до нас зі сторінок творів таких великих філософів, як: Платон, Аристотель, Юм, Декарт, Кант. Викладачі філософії завжди рекомендують ознайомитися з роботами цих ключових мислителей. У східній філософії, ідеї Лао-Цзи, Конфуція, Будди були рівноцінні західному канону авторів й заслуговували уваги будь-якого початківця філософа.
  • У той же час, якщо ви почнете читати якийсь текст одного з цих мислителів, і не відчуєте, що це якось стимулює вас, не бійтеся відкласти його в сторону і взяти до рук щось, що ви вважаєте є більш переконливим та цікавим для вас. Ви можете завжди повернутися до попереднього тексту пізніше.
  • Отримання ступені бакалавра з філософії є гарною можливістю структурувати власні дослідження, але це не обов’язково, бо багато хто великих філософів були самоучками.
  • Збалансоване планове читання з самостійними письмовими доробками розширюють власний погляд на світ. Ваші тексти будуть занурювати вас глибше в розуміння проблематики. Почніть переносити на папір свої думки, які виникають під час читання філософських текстів.
 
1.3. Думайте глобальніше. Проводьте час в роздумах про світ, про те, що значить жити та помирати, замислюйтесь над існуванням, а також міркуйте над тим навіщо ставити собі всі ці запитання взагалі. Таким чином ви побачите, що ці питання ведуть до більших питань, які можливо так і залишаться без відповідей. Вони є питаннями, що цікавлять або філософів, або маленьких дітей, або виникають у дуже допитливих людей, які мають творчу фантазію та сміливість, щоб поставити їх.
  • Інші «практичні» теми, що походять від соціальних наук (наприклад, політології або соціології), мистецтва, чи близькі до фізікалізму (наприклад, біології та фізики), також можуть бути корисними для розуму.
 
1.4. Беріть участь у дебатах. В процесі розвитку критичного мислення вам просто необхідно дискутувати. Це суттєво підвищує вашу здатність вільно і критично мислити. Зазвичай філософи вбачають в активному обміні ідеями — важливий шлях до істини.
  • Мета полягає не в тому, щоб перемогти опонента, а в тому, щоб навчатися й розвивати здібності до мислення. Завжди буде той, хто знається на предметі краще ніж ви і самовпевненість буде заважати вам навчитися чогось від них. Завжди тримайте ваш розум відкритим.
  • Ваші аргументи мають бути логічними. Висновки повинні випливати з припущень, а припущення мають спиратися на докази. Зважуйте фактичні докази, намагайтеся не імітувати когось і не схиляйтесь до невігластва. З одного боку намагайтеся збудувати своє, з іншого боку критикуйте чуже. Саме це є найважливішим для філософів.
Частина 2/3: Практикуйте філософію 
 
2.1. Культивуйте навичку досліджень та практики. Важливою частиною філософії є дослідження та аналіз всесвіту. Іншими словами, головним завданням філософії є пошук визначень та опис основних структур та закономірностей життя, як чогось цілого, так і його окремих складових частин.
  • Рішення, які ви будете приймати на цьому етапі залежать від того які питання ви будете ставити чи які взаємозв’язки будете вивчати. Ви зацікавлені вивчати людський стан? Політичні механізми? Вас цікавлять відносини між поняттями або між словами і поняттями? Фокусування на різних областях дослідження може привести вас до різних підходів в постановці питань та формування теорії. Читання філософських робіт допоможе вам визначитися з підходами та дасть можливість ознайомитися з іншими поглядами, що були притаманні філософам минулого.
  • Наприклад, деякі філософи довіряли лише своєму розуму та логіці, а не почуттям, які можуть обманювати людину. Декарт, один з найбільш шанованих філософів в історії, був тим, хто взяв на озброєння саме такий метод. Його підхід був відмінним від підходу тих, які використовують свої власні (від першої особи), спостереження світу в якості основи для досліджень природи свідомості. Це два дуже різних, але однаково допустимих підходи в філософії.
  • Якщо це можливо, будьте джерелом власних досліджень. Через те, що ви завжди доступні самому собі, будь яка спроба досліджень самого себе (а їх може бути багато) завжди дає можливість бути прогресивним. Роздумуйте над підставами, які виступають підґрунтям ваших вірувань. Чому ви вірите в те у що ви вірите? Підходьте до питань з чесністю і йдіть до самих глибин.
  • На чому б ви не вирішили зосередити свої дослідження, дотримуйтесь систематичного мислення. Будьте логічними і послідовними. Коли потрібно звертайтесь до порівнянь, а коли ні, в ментальному просторі розташовуйте предмети на відстані. Це важливо для того, щоб зрозуміти, як  працюють ті чи інші речі. Запитуйте, що сталося б, якщо дві речі були об’єднані (синтез), або якщо щось було б відсутнє в тій чи іншій схемі (видалення). Продовжуйте ставити ці питання в різних обставинах.
 
2.2. Починайте записувати свої ідеї. Записуйте свої думки відносно того, що вас цікавить, включаючи ідеї які ю ви ніколи не наважились записувати (можливо через те, що боялись, що інші подумають про безглуздість цих ідей). Поки ви не зможете прийти до якихось чітких висновків, краще тримати свої припущення при собі. Потім, під час того, як ви будете зростати, ви самі побачите якими слабкими були ваші початкові припущення.
  • Якщо ви не знаєте з чого почати, почніть з запитань, які досліджували філософи до вас. Наприклад питання про те, як треба розглядати ідею існування Бога чи теорію відносно існування чи відсутності незалежної волі або наявності якогось тотального фатуму.
  • Справжня сила філософії полягає в постійному розгортанні думки, яка реалізується у вашому письмі. Протягом дослідження концепції, одноразове звернення до її тонкощів може зробити незначний внесок в її оновлення, але якщо ви будете повертатися до неї знов і знов в нових обставинах з якими ви зіштовхуєтеся кожного дня, то знайдете нове натхнення для своїх досліджень. Це і є тією кумулятивною силою думки, що приведе вас до моментів які звуться «Евріка!»
 
2.3. Розвивайте власну філософію життя. Під час того, як ви пишете, ви маєте також розвивати сво. власну філософську перспективу, яка б грунтувалася на логічних та продуманих ідеях стосовно життя та світу.
  • Загальним для всіх філософів є звичка з часом ставати на сторону тієї чи іншої перспективи, особливо коли йдеться про якусь специфічну тему. Це є так звані рамки або конструкції мислення. Найвидатніші філософи змогли побудувати свої філософські теорії. Але в будь якому разі пам’ятайте про важливість критичної оцінки будь якої інтелектуальної конструкції.
  • Головною ціллю, яка стоїть за кожним філософським зусиллям є модель розвитку. Знаємо ми чи ні, але кожний з нас має абдуктивну модель реальності, яка постійно модифікується, щоб відповідати нашим спостереженням. Спостереження ґрунтуються на: 1) дедуктивних припущеннях (наприклад: існує гравітація, отже камінь скоріш за все буде падати, коли я відпущу його) та 2) індуктивних припущеннях (наприклад: я слідкував за подібними метереологічними ознаками вже не раз, готовий тримати парі, буде дощ). Розгортання філософської концепції є прискіпливим процесом ретельної перевірки цієї самої концепції.
 
2.4. Переписуйте і отримуйте зворотній зв’язок. Працюючи над чернетками, ви маєте формалізувати свої ідеї і дати іншим з ними ознайомитися. Це можуть бути друзі, родичі, вчителя або одногрупники. Нехай хтось з них висловить свої думки стосовно написаного вами. Ви також можете опублікувати свої тексти онлайн (веб сайт, блог, пост в соціальних мережах) и дочекатися реакції інших.
  • Будьте готові до критики. Використовуйте її для вдосконалення своїх ідей. Ніколи не забувайте переосмислювати свою доказову базу, представлену і нехай критика інших допоможе вам розширити своє власне мислення.
  • Будьте обережними по відношенню до критики, яка не підштовхує вас хоча б до маленького інтелектуального зсуву (скоріш за все, ваші ідеї або не зрозуміли, або їх навіть не прочитали). Такі горе критики мабуть вважають, що вони можуть бути філософами, або мають право на філософську критику, ніколи не вивчавши жодної філософської дисципліни. Дебати з такими критиками безплідні й ad nausea (нудотні).
  • Після того, як ви отримаєте відгуки від ваших читачів, перепишіть все знову, звертаючи увагу на критичні зауваження, які ви знайшли корисними.
Частина 3/3: Стаючи професіоналом 
 
3.1. Отримайте вчений ступень. Щоб зробити кар’єру в філософії вам потрібно отримати ступінь доктора або принаймні, ступінь магістра.
  • Заробляти на життя філософією означає використовувати свої знання і (сподіваюсь) мудрість в процесі написання авторських письмових робіт філософської тематики, і звичайно, навчати філософії інших. Як би там не було, але сучасний професійний філософ це типовий академік, а це вимагає вченого ступеня.
  • Не менш важливим є і рівень вашої післядипломної освіти — аспірантури. Це допоможе вам в процесі вашого майбутнього філософського шляху. Окрім багатьох важливих речей, на цьому етапі ви дізнаєтесь про те, як писати в академічному (а отже і в дисциплінованому) стилі, що вимагається в академічних журналах.
  • Проведіть деякий час, досліджуючи філософські програми, що пропонуються різноманітними університетами. Виберіть ті, які здаються найпривабливішими для вас і подайте свої документи на ці програми. Зазвичай в серйозній аспірантурі існує високий конкурс аплікантів, отже приготуйтесь до того, що не обов’язково саме вас візьмуть на тут чи іншу програму. Найкращим варіантом буде подати документи до двох або трьох закладів, в ідеалі до десяти чи навіть дванадцяти.
 
3.2. Публікуйте свої ідеї. Навіть ще до того, як ви закінчите своє навчання та отримаєте наукові ступені, вам вже слід намагатися публікувати свої філософські ідеї.
  • Існує доволі таки багато академічних журналів, які фокусуються на філософії. Публікації в них дасть можливість здобути репутацію філософського мислителя і підніме для вас шанси бути найнятим в якості викладача філософії.
  • Це також гарна можливість презентувати свої праці на наукових конференціях. Участь у подібних заходах є гарною можливістю отримати відгуки від інших професійних мислителей та позитивно впливає на кар’єрні перспективи.
 
3.3. Вчиться викладати. Якщо подивитися на історію, то багато видатних філософів працювали вчителями. Крім цього, будь-який університет, який, можливо, захоче запропонувати вам вакансію займатися філософією на більш професійному рівні, буде очікувати і того, що ви маєте здатність навчити філософії інших починаючих філософів.
  • Ваша аспірантура швидше за все, дасть вам можливість навчати студентів старших курсів і буде сприяти розвитку ваших педагогічних навичок.
 
3.4. Отримайте роботу. Після того, як ви закінчите післядипломну освіту, починайте шукати роботу в сфері філософії. Цей процес ще більш конкурентоспроможний ніж пошук післядипломної освіти. Будьте готові, що до того моменту поки ви отримаєте роботу, вам відмовлять на багатьох бажаних вами кафедрах.
  • Багато випускників філософських факультетів не можуть знайти роботу в академічних колах. Тим не менш, навички, які ви отримуєте під час навчання в аспірантурі будуть корисні в багатьох інших сферах праці. Якщо вам не вдасться отримати роботу викладача чи наукового співробітника, то ви зможете займатися філософією у вільний від роботи час. Пам’ятайте, що ідеї багатьох видатних філософів не були визнані за часів їхнього життя.
  • Переваги критичного філософського мислення не можна недооцінювати, навіть працюючи в іншій сфері. В сьогоднішніх умовах, коли ми зіштовхуємося з величезним обсягом інформації, яка дуже часто є брехливою, або навіть отруйною для психічного здоров’я людини, важливим є саме критичний розум філософа, який володіє інструментами відбору та відокремлення правди від брехні, серйозного матеріалу від бульварного чтива.
P.S. 
  • Здивування є філософією, філософія э здивуванням. Ніколи не припиняйте запитувати «чому?» навіть коли ви вже маєте відповідь.
  • Запитуйте про значення будь якої речі, яка знаходиться навколо вас. Завжди коли ви зіштовхуєтесь з чимось, про що ваша інтуїція говорить вам, як про щось незначне, досліджуйте це. Філософія є чимось більшим ніж дослідження літературних джерел. Справжня філософія починається з роздумів та розгортається в процесі аналізу всього існуючого навколо нас.
  • Не бійтеся ставати в опозицію до ідей, якій протирічать вашим переконанням. Щоб вдосконалити свої погляди намагайтеся дивитися на проблему з різних боків. Найвизначніші філософи кидали (і будуть завжди кидати) виклик основним переконанням свого суспільства навіть попри тотальну критику та переслідування з його боку. Це саме це робили Дарвін, Галілей та Ейнштейн, і саме тому ми про них пам’ятаємо.
  • Як казав колись Томас Джеферсон: «І той, кому дісталася від мене моя ідея, сприймає її сам, не применшуючи при цьому мене; не тінь, але відблиск світла відкидає він на мене».
  • Не бійтеся якщо ваші ідеї запозичать інші. Якщо люди чують те, про що ви говорите, то з одного боку вони обов’язково вас критикуватимуть, а з іншого боку, обов’язково зроблять свій внесок в посилення вашої власної аргументації та контр-аргументації.
  • Припущення ось що постійно підштовхує філософію до оригінальної, розумної думки. Ніколи не припиняйте запитати «чому?»
Попередження
  • Не бійтеся висловлювати радикальну думку, але також не дозволяйте її новизні та оригінальності перешкодити вам бачити дійсність через призму консервативних ідей.
  • Через філософування ваші ідеї зможуть дозріти, а ви самі переросте своїх друзів. Одного дня ви відкриєте для себе, що ваші друзі не зацікавлені, або вони не хочуть йти на компроміс зі своїми вподобаннями. Це нормально, хоча це може призвести до ізоляції. Тест на філософа є особистим, а життя філософа самотнім.

Переклад Денисенко А.В.
Оригінал:
How to Become a Philosopher

 

Tagged with:
 

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика