Доклад учасника Православного Богословського Міссіонерського Дискусійного Клубу

на честь Святого Апостола Павла аспірантки інституту мови НАН України

Світлани Лутави

· В тези докладу були додані редакційні вставки які помічені “ * ” на початку і в кінці вставки.

· Тема докладу: Православ’я і язичництво та передання про Рай, або корені первісної релігії.

· *Актуальність: За п’ять останніх років можна помітити, як так звані сучасні язичники (неоязичники) стали не те, що більш активно діяти, а й більш інтелектуально! З’явилися і так звані православні язичники— язичники, які називають самі себе православними! Не думаю що на це необхідно не звертати увагу? Це в певному розумінні — міссіонерський виклик!*

1. Міфи, казки, обряди, символіка обрядних народних предметів, історичні пам’ятки, заговори, древні літературні сюжети, давні твори, фолькльорний матеріал зберігають інформацію про язичницьке уявлення світобудови, створення, загибелі і спасіння світу, людської цивілізації.

2. На основі проведеної реконструкції цих уявлень (М. Илиаде, Аспекти мифа, Морфология сказки, Исторические корни волшебной сказки; Г. Балишев Вірування Українського народу; Мелетинський, Поетика міфа; С.И. Толстая и др., мифологический словарь, Словянские древности (этнолингвистический словарь); Н.И. Толстой, Словянское Язычество, избранные труды и др. )— (різні джерела є як в російській так і в українській мові) можемо виділити такі риси “Того світу” (світу мертвих, потойбічного, духовного, містичного, божественного або навпаки пекельного)

— Хазяїн і божество— найчастіше сонце.

— Мешканці— померлі або лише птахи та звірі.

— Сам світ або саме місце— це в більшості сад.

— Дуже часто в цьому особливому місці знаходиться щось дуже особливе в білшості випадків— це дерево, або просто якесь джерело води яке дарує життя або омолоджує та дуже пильно охороняеться.

— Крадіжка цього продукту проовокує вигнання

— Шлях на той світ тіла через смерть

— В деяких древніх міфах про створення світу зустрічається історія про те як через смерть певного міфологічного героя

божественного походження від руки іншого героя потім створюється світ з цього самого померлого героя.

— Інколи подібне зображення відновлення житяя через смерть зустрічаеться в окремих язичницьке обрядах!

— Та найбільш росповсюджене— це не в обрядах людського жертвоприношення, а в обрядах так званої ініціації, який виглядає як зображення смерті і повернення до життя. Через фізичні муки примінтивними методами та за допомогою наркотичних засобів посвяченного доводять до такого стану, що він мусить повірити в те що він дійсно помер! *(Порівняйте:“Ибо если мы соединены с Ним подобием смерти Его, то должны быть [соединены] и [подобием] воскресения”(Рим.6:5).)*

— Характерним для багатьох таких язичницьких релігійно-етнічних елеметах і засобах зображення і збереження культурологічної інформації та передання є саме така риса: Викупна жертва героя продовжує буття цивілізації свого соціуму. *(Порівняйте:“Безрассудный! то, что ты сеешь, не оживет, если не умрет” (1Кор.15:36).)*

— *З Православного Богослов’я відомо, що передання про первісну релігію зберігалося навіть до часів Авраама в певних родах або навіть народах: “Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей, которому и десятину отделил Авраам от всего, — во-первых, по знаменованию [имени] царь правды, а потом и царь Салима, то есть царь мира” (Евр.7:1,2) “и Мелхиседек, царь Салимский, вынес хлеб и вино, — он был священник Бога Всевышнего и благословил его, и сказал: благословен Аврам от Бога Всевышнего, Владыки неба и земли” (Быт.14:18-19)

Також ще деякі біблійні посилання по Мелхіседеку:Пс.109:4;Евр.5:6;Евр.5:10;Евр.6:20;Евр.7:10-11;Евр.7:15;Евр.7:17;Евр.7:21 и так далі.*

— *Було б дивно для самих нас Православних Християн якщо б це передання не зберіглося.*

— *Отже цілком природньо, що і в язичницьких переказах зберігалося передання про первісну істинну релігію від самого як Адама так і від Ноя, адже в багатьох легендах ми бачимо схожі перекази які нагадують відомі біблійні історї, в тому числі і як показови приклад історія про Ноєв потоп: Согласно исследованиям Дж. Дж. Фрэзера, обнаружены следы сказания в Вавилонии, Палестине, Сирии, Фригии, Индии, Бирме, Вьетнаме, на многих островах Индонезии, Филиппин, Андаманских островах, Тайване, Камчатке, Новой Гвинее, Австралии, островах Меланезии, Микронезии и Полинезии, среди множества индейских племён от Огненной Земли до Аляски (учтена почти сотня версий). Однако такие сказания практически отсутствуют в Африке (кроме занесённых европейскими миссионерами), Восточной, Центральной и Северной Азии и редки в Европе (встречаются в Древней Греции, Уэльсе, среди литовцев, трансильванских цыган и манси).Це такі міфи, як: Шумеро-аккадская мифология- Сказание о Зиусудре; Сказание об Атрахасисе; Сказание об Утнапиштиме; Рассказ Бероса— Вавилонская легенда о потопе долгое время была известна европейским учёным благодаря её изложению у «халдейского» историка Бероса (III в. до н. э.), писавшего на греческом языке. Сам труд Бероса не сохранился, но его рассказ был пересказан греческим учёным Александром Полигистором и так далі.*

— Але язичництво зберегло ці дані звісно в в викривленному вигляді.

— Таким чином в певному розумінні язичництво пам’ятає також про Рай і про Бога, як джерело святла

— Як не дивно але докладний дослід показав, що це уявлення найбільш виразно представлено в культах канібалістичному, тотемічному, або солярному ( Що таке канібалістичний думаю зрозуміло; тотемічний— це культ на основі уявлень про те що предклм роду є тварина; солярний— це культ солнця, неба, зірки)

— Одна з основних ідей саме розглянутих уявлень це очікування або надія на позбавлення смерті

— Уявлення зберігаються на всій территорії землі навіть не зважаючи на розірвані материки пам’ятки дуже стійкй і розвиток сюжетів був поступовий.

3. *Якщо в раю Адаму була вже дана обітниця про мессію та спасіння: “и вражду положу между тобою и между женою, и между семенем твоим и между семенем ее; оно будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту” (Быт.3:15); а це є одна з найважливійших істин як первісної релігії так і сучасного Християнства, то в контексті вище сказанного язичництво повинно було в певних формах зберегти і це, хоча і в викріленному, як вже було сказано, вигляді.*

Резюме:

· Отже якщо язичники хочуть йти до коріння предків, хай проводять обїективну реконстукцію свого культу не на основі фалсифікованої та сумнівної пам’ятки, а використовуючи дісні фолькльорні матеріали та міфи та всі які потрібні наукові та сучасні методи і засоби, досягнення, надбання, не зупиняються при цьому на півдорозі, а йдуть до першоджерела.

*Що стосується питання того, що в інших народах теж є перкази про “воскреслих героєв”, це питання теж можна дослідити і побачити що головна різниця — те, що в Християнстві це в дійсності сталось, а не залишилось міфом, пророцтвом, переказом, історією. І продовжує впливати на життя людей і всього світу.*

*Примітка:

редакційні вставки вставлені модератором є логічними вставками які взяті не з самого приготовленного докладу а з аргументів які були висловлені в ході реальної дискуссії, та для більшої ясності їх зроблено більш докладними за допомогою підручних літературних джерел інтернету, які не могли бути доступні під час самої дискуссії.*

1


No tags for this post.
 

2 Responses to Православ’я і язичництво та передання про Рай, або корені первісної релігії

  1. Лутава Світлана:

    Мою доповідь подано у дуже викривленому вигляді, + безграмотний переказ. Я давала інакше тези. Перепрошую за цю мішанину. Можливо, я опублікую статтю на цю тему в журналі.
    З повагою та вибаченнями,
    автор

  2. Scholastic:

    Треба визначити, як треба говорити про християнський рай.

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика