Currently viewing the tag: "Богословие"

Можно как угодно относится к его характеру и манере общаться. Можно критиковать его богословскую систему и находить в ней логические дыры (к этому и я приложил руку). Но нельзя не признать, что это – великий богословский ум современности, который войдет в историю богословия наравне с отцами-каппадокийцами, Максимом Исповедником и Григорием Паламой.

Если в первой половине 20 века главным православным богословом был, пожалуй, о. Сергий Булгаков, то на рубеже 20 и 21 веков – это, безусловно, митрополит Иоанн. Его богословие общения дало новый импульс экуменическому движению, зашедшему в 1980-е в своих богословских изысканиях в тупик. Прочитанный им на ассамблее комиссии «Faith and Order» в Сантьяго де Компостела в 1993 году доклад «Church as communion» задал новое экуменическое понимание единства церкви: не статическое единство в соединении, а динамическое единство в общении (koinonia).

(далее…)

Людство від своїх початків намагається знайти засоби захисту від фізичних недугів та способи досягнення максимального довголіття і навіть безсмертя. Над означеними проблемами безустанно працюють мільйони фахівців.

Внаслідок їх зусиль, сучасний рівень біологічних та медичних  наук надає можливість приступати  до науково-дослідних експериментів з метою продукування органів для відновлення здоров’я, вражених різними недугами людей. Але людського генія не задовільняє тільки заміна ушкоджених хворобою або травмою органів. Наукові пошуки ведуться більш глобально, і їх метою ставиться штучне відтворення (клонування) цілісних біологічних організмів в тому числі й людей.
(далее…)

Святые отцы, Фрейд и школа Фрейда

Между античной и средневековой философской антропологией и той наукой о человеке, которая сложилась к концу XIX века, оказалась методологическая пропасть. Теперь мы знаем, что эта разница в подходах называется различием научных программ [1].

В позитивистской школе Гельмгольца, в которой воспитался Фрейд, победил — казалось, бесповоротно, — редукционизм: психологию предполагалось свести к химии, а химию — к физике. Фрейд верил в такую возможность до конца жизни, но вместо этого ему было суждено оказаться у истоков возрождения другой психологии — старой доброй нередукционистской, восходящей методологически к самому Аристотелю.
(далее…)

АРХИМАНДРИТ КИРИЛЛ (ГОВОРУН)

Дискуссию о возможности использования научного метода в работах по теологии комментирует Архимандрит Кирилл (Говорун), профессор университета Лойола-Мэримаунт в Лос-Анджелесе, в прошлом научный сотрудник Йельского и Колумбийского университетов в США, первый заместитель Председателя Учебного комитета Русской Православной Церкви и проректор Общецерковной аспирантуры и докторантуры им. Святых Кирилла и Мефодия.

(далее…)

15 січня у Києві пройшов круглий стіл «Богослов’я у присутності Майдану», який був присвячений релігійному аспекту протесту та різним кутам зору на нього. До заходу долучились представники різних християнських конфесій, окресливши свою точку зору на пройдешні та теперішні події, повідомляє «Релігія в Україні» з посиланням на репортаж Тетяни Мухоморової у РІСУ.

 Організатором круглого столу є кафедра богослов’я Українського католицького університету (УКУ) та Інститут релігійних студій Томи Аквінського (Київ). Зустріч було приурочено до річниці 2-го Ватиканського собору, документи якого, за словами виступаючих, досі є як ніколи актуальними для ситуації в Україні. Головним питанням стало те, куди далі рухатись Церкві, чи мусить вона мінятись, зважаючи на соціальні обставини, і як вона взагалі буде діяти за нових умов, а саме після побудови нового суспільства на каркасі християнських цінностей, зазначив один з модераторів, кандидат філософських наук, завідувач кафедри богослов’я Українського католицького університету, головний редактор журналу «Християнин і світ» Віктор Жуковський.
(далее…)

Яндекс.Метрика